10 вересня — Всесвітній день запобігання самогубствам

Для психологічної служби системи освіти ця дата — ще одна нагода привернути увагу до важливості своєчасної психологічної підтримки дітей і підлітків та запобігання поглибленню психологічних труднощів.

В умовах тривалого воєнного стресу страхи, тривожність, емоційне виснаження, пригнічений настрій, соціальна ізоляція чи самоушкоджувальна поведінка можуть бути сигналами того, що дитина потребує уваги та професійної підтримки.

Завдання практичних психологів — не лише реагувати на кризову ситуацію, а й вчасно її помітити.

Профілактика — це не одноразовий захід до визначеної дати. Це системна робота протягом усього навчального року: психоедукація, розвиток життєстійкості, підтримка психологічного благополуччя, формування культури звернення по допомогу та створення безпечного освітнього середовища.

Важливо пам’ятати: іноді для дитини надзвичайно багато означає просте «Я бачу, що тобі важко. Я поруч. Давай разом подумаємо, яка допомога тобі потрібна».

 

З 25 травня в Україні стартує Національний тиждень безбар’єрності — ініціатива, що об’єднує суспільство навколо ідеї рівних можливостей та поваги до кожної людини.

Кампанія покликана змінювати підходи до доступності, інклюзії та взаємодії в усіх сферах життя.

Тиждень безбар’єрності триватиме з 25 по 31 травня та вдруге проводитиметься в Україні в межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року.

Його головна мета — підвищити обізнаність суспільства, привернути увагу до потреби створення доступного середовища та забезпечення рівних можливостей для всіх громадян, незалежно від віку, стану здоров’я чи інших особливостей.

Безбар’єрність — це не лише про інфраструктуру. Це про можливість вільно пересуватися, навчатися, працювати, отримувати послуги та бути почутими — без обмежень і дискримінації.

Це також про культуру поваги, гідності та взаєморозуміння, яку ми формуємо разом — у громадах, установах, освітньому середовищі та щоденному житті.

Тиждень безбар’єрності — це нагадування, що комфортний і доступний простір потрібен кожному. І лише спільними зусиллями ми можемо створити країну без бар’єрів.

Словник безбар’єрності https://bf.in.ua/

Розпорядження КМУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/366-2021-%D1%80#Text

 7 травня День обізнаності про ментальне здоров'я дітей (Children’s Mental Health Awareness Day).

День заснований у 2005 р. Адміністрацією з питань зловживання психоактивними речовинами та психічного здоров'я (SAMHSA) у Сполучених Штатах з метою підвищення обізнаності громадськості та розуміння потреб психічного здоров'я дітей і молодих людей.

Тиждень з 7 по 13 травня присвячений психічному здоров'ю дітей.

Психічне благополуччя – третій показник здоров’я населення (50%), від якого безпосередньо залежить спосіб життя.

Психічне або ментальне здоров’я – стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій потенціал, перемагати звичайні життєві стреси, продуктивно та плідно працювати, а також здійснювати внесок у життя своєї спільноти.

Ментальне здоров'я дітей визначає їхню здатність адаптуватися до складних ситуацій, навчатися та розвиватися, взаємодіяти з іншими людьми, а також наслідки їхнього довготривалого здоров'я в майбутньому.

ВООЗ сформулювала критерії психічного здоров’я, відхилення від яких можуть розглядатися як ознака психічного розладу:

усвідомлення та відчуття безперервності існування, постійність, ідентичність фізичного та психічного «Я»;

відчуття подібності переживань в однотипних ситуаціях;

критичне ставлення до себе, результатів своєї діяльності;

відповідність психічних реакцій силі й частоті впливів,

соціальних ситуацій і обставин;

здатність корегувати свою поведінку;

планування своєї діяльності, реалізація цих планів;

здатність змінити свою поведінку відповідно до ситуації.

Ігри та творчість – це основні заняття дітей, у яких вони розкривають свої вміння і які заодно домагають їм виразити емоції чи переживання. Тому в МОЗ радять мамам, татам, дідусям, бабусям та іншим близьким дорослим знімати у дітей стрес та тривожність саме за допомогою творчих занять.

 ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ: ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО 1 КЛАСУ

Перший клас — важливий етап у житті дитини та батьків.
Психологічна готовність дитини до школи — це не лише вміння читати чи писати. Насамперед це здатність дитини адаптуватися до нових умов, взаємодіяти з однолітками та вчителем, контролювати свою поведінку й емоції. Це про впевненість, самостійність і вміння бути частиною колективу.
Що означає “дитина готова до школи”?
 може зосереджуватися та слухати дорослого
 вміє спілкуватися з однолітками
 дотримується простих правил
 контролює свої емоції
 має бажання дізнаватися нове
 Основні компоненти психологічної готовності
1. Інтелектуальна готовність
Дитина:
розуміє прості інструкції
може зосереджувати увагу 10–15 хвилин
має базові уявлення про навколишній світ
володіє елементарними навичками мовлення
2. Емоційно-вольова готовність
вміє стримувати імпульсивні бажання
доводить справу до кінця
адекватно реагує на зауваження
може діяти за правилами
3. Соціальна готовність
вміє спілкуватися з дітьми та дорослими
розуміє роль учня
дотримується правил у колективі
4. Мотиваційна готовність
має інтерес до навчання
хоче йти до школи не лише через «новий портфель», а й через бажання дізнаватися нове
 Як підготувати дитину до 1 класу
 1. Розвивайте самостійність
привчайте до самообслуговування (одягатися, збирати речі)
давайте прості обов’язки вдома
 2. Формуйте режим дня
поступово наближайте графік до шкільного
навчіть вчасно лягати і прокидатися
 3. Розвивайте увагу і пам’ять
ігри на запам’ятовування
складання пазлів, конструкторів
слухання і переказ казок
 4. Розвивайте мовлення
більше спілкуйтеся з дитиною
ставте відкриті запитання
читайте разом книги
 5. Вчіть взаємодіяти
грайте в сюжетно-рольові ігри («школа», «вчитель–учень»)
відвідуйте дитячі колективи
 6. Підтримуйте емоційно
не лякайте школою
формуйте позитивний образ навчання
хваліть за зусилля, а не лише за результат
 Чого НЕ варто робити
 Перевантажувати дитину навчанням
 Порівнювати з іншими дітьми
 Лякати школою («от підеш у школу — там тобі покажуть»)
 Вимагати ідеальних результатів
 Важливо пам’ятати
Кожна дитина має свій темп розвитку. Готовність до школи — це баланс знань, емоційної зрілості та соціальних навичок.
Пам’ятайте: кожна дитина унікальна і розвивається у своєму темпі. Найкраща підготовка — це підтримка, розуміння та любов. 

ЯК РОЗВИВАЄТЬСЯ УВАГА У 3–6 РОКІВ? (КОГНІТИВНИЙ ТА НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНИЙ РОЗВИТОК)

Увага дошкільника — це не просто «вміння сидіти тихо».
Це складний процес, який залежить від розвитку мозку, нервової системи, емоційної стабільності та досвіду взаємодії з дорослими.
У віці 3–6 років увага активно формується, і саме зараз закладається основа для майбутнього навчання у школі.

ЯКОЮ Є УВАГА У 3 РОКИ?

У 3 роки переважає мимовільна увага — дитина легко зосереджується на тому, що яскраве, цікаве, нове.
- увага коротка (3–7 хвилин);
- легко відволікається на звук, рух, предмет;
- важко утримує інструкцію з кількох кроків;
- потребує допомоги дорослого, щоб «повернутись» до справи.
Це норма. Мозок ще вчиться гальмувати імпульси.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ У 4–5 РОКІВ?

У цьому віці починає активно розвиватися довільна увага — здатність концентруватися не тільки на тому, що цікаво, а й на тому, що потрібно.
- дитина може утримувати увагу 10–15 хвилин;
- з’являється контроль поведінки («спочатку зроблю — потім пограю»);
- легше слухає і виконує інструкції;
- формується здатність чекати та завершувати дію.
У нейропсихологічному сенсі це пов’язано з розвитком лобних часток мозку та міжпівкульної взаємодії.

УВАГА У 5–6 РОКІВ: ПІДГОТОВКА ДО ШКОЛИ

У старшому дошкільному віці дитина вже здатна до більш стійкої концентрації.
- утримує увагу 15–25 хвилин (якщо завдання посильне);
- може переключатися з одного виду діяльності на інший;
- краще контролює імпульсивність;
- навчається слухати правила гри й діяти за ними;
- розвивається «увага до деталей».
Саме у 5–6 років важливо тренувати вміння слухати інструкцію, доводити справу до кінця та контролювати свою поведінку.

ОСНОВНІ ВИДИ УВАГИ, ЯКІ ФОРМУЮТЬСЯ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
1. Стійкість уваги
Скільки часу дитина може залишатися у діяльності.
2. Переключення уваги
Як швидко дитина може перейти з однієї задачі на іншу.
3. Розподіл уваги
Вміння робити дві речі одночасно (наприклад, слухати і малювати).
4. Концентрація
Здатність не відволікатися на сторонні стимули.

НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНО УВАГА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:

- розвитку лобних часток мозку (контроль, саморегуляція);
- дозрівання нервової системи;
- сенсорної інтеграції (як мозок обробляє звуки, рух, дотик);
- міжпівкульної взаємодії (координація тіла, мовлення, мислення);
- емоційної стабільності та відчуття безпеки.
Якщо дитина тривожна або перевтомлена — увага «падає», навіть якщо розвиток у нормі.

ЯК ДОРОСЛІ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ РОЗВИТКУ УВАГИ?

- грайте у настільні ігри та ігри з правилами;
- робіть короткі завдання (краще 5 хвилин щодня, ніж годину раз на тиждень);
- використовуйте ритм і рух (плескання, кроки, танці);
- розвивайте дрібну моторику (ліплення, шнурівки, мозаїка);
- давайте дитині прості інструкції з 2–3 кроків;
- забезпечуйте режим сну і відпочинку.

Увага — це не «посидючість». Це навичка, яка дозріває разом із мозком.
Дошкільник не може бути уважним постійно — і це нормально.
Але регулярні ігри, рух, підтримка дорослого та спокійне середовище допомагають дитині навчитися зосереджуватися і бути готовою до школи.
#дитячийпсихолог #дошкільнята #увагаудитини #розвитокуваги #нейропсихологія #когнітивнийрозвиток