Об'ємна фарба
Вправи
Банка з тривогами
Інструкція: Діти малюють на папері свої страхи й тривоги або ліплять з
пластиліну свій страх. Усі ці страхи збираємо в банку і забираємо з собою.
Як варіант, це може бути мішок для страхів.
Вік: від 3 років
Матеріали: папір, олівці, фарби, або пластилін, великі скляні/пластикові
банки, які підписані «банка для страхів»
Мета: діагностична та психокорекційна пропрацьовка страху з метою
зменшення його впливу на почуття та дії, розвиток креативності, форму-
вання почуття безпеки та спокою.
Пташка Сили
Інструкція: Вирізати з картону заготовку у формі пташки. За допомогою
різнокольорових ниток обмотати пташку в різних напрямах. Можна при-
красити її блискітками, пластиліном, бісером, приклеїти очі, причепити
стрічку замість хвоста.
Пташка може бути символом того, чого не вистачає учасникові: сили, смі-
ливості, удачі тощо.
Вік: від 4 років
Матеріали: картон, різнокольорові нитки для в’язання, блискітки, бісер,
клей ПВА, атласні стрічки
Мета: стабілізація емоційно-вольової сфери, розвиток креативності, уяви,
пошук ресурсу, розвиток дрібної моторики.
Гра «З якої я казки?»
Матеріал: картинки з ілюстраціями до знайомих казок.
Хід гри
Дорослий разом з дітьми
розглядають картинки з ілюстраціями до казок, слухають невеликі уривки зі
знайомих казок і пригадують їх зміст і назви. Після цього один з малюків
розповідає, з ким з героїв казки він зустрівся, хто з них вчинив добре, а хто —
погано. Після цього іншій дитині пропонують узяти картинку до однієї з казок і
обіграти епізод (слова з тексту, пісенька, танець).
Гра «Я хочу
бути»
Хід гри
Дорослий пропонує дітям
різні риси: сильний, красивий, швидкий, невидимий, товстий, високий, залізний,
галасливий, спокійний, везучий тощо. З цих рис кожна дитина вибирає ту, яка їй
сподобалася, і пояснює, чому вона хотіла б стати такою і де ця характеристика може
стати в пригоді. Наприклад, дитина говорить: «Я хочу бути великою, щоб
дотягнутися до хмаринки і подивитися на дощик зверху» або «Я хочу бути невидимою,
щоб дикі звірі в лісі не побачили мене, а я могла спокійно спостерігати за ними».
Гра «Мама»
Матеріал: набір зображень букетів квітів,
сувенірів, предметів; картки з текстом «чарівних слів».
Хід гри
Дорослий пропонує дітям
придумати розповідь на тему «Моя мама вдома і на роботі». Описати портрет мами.
Далі створює ігрові ситуації: «Вибираємо подарунок для мами (бабусі, сестри)»,
«Пошукаємо і знайдемо «чарівні слова» для мами».
Гра «Добре, та
не дуже»
Хід гри
Дорослий пояснює дітям правила гри: одна дитина задає ситуацію, представляючи її як
хорошу або погану, а інша дитина спростовує це твердження, використовуючи
словосполучення «не дуже».
Наприклад:
1-й гравець. Добре, що вдома є телевізор — можна дивитися.
2-й гравець (спростовує твердження). Добре, та не дуже. Очі можуть
захворіти.
1-й. Добре, що чайник великий — чаю вистачить на всіх.
2-й. Добре, та не дуже — довго закипає.
Або так:
1-й. Погано, що морозиво холодне — горло може захворіти.
2-й. Погано, та не дуже — влітку холод приємний.
Після того як суперечливі характеристики знайдено, можна спробувати об’єднати
їх в одному предметі, об’єкті, розв’язавши у такий спосіб суперечність.
Спочатку вихователь формулює протиріччя. Наприклад, чайник має бути великим,
щоб усім вистачило чаю, і не має бути великим, тому що закипає довго. Потім
діти спільно з вихователем намагаються розв’язати завдання: як зробити чайник і
великим і маленьким одночасно?
Використовуючи опорне словосполучення «не дуже», вихователь пропонує дітям
придумати розповіді-міркування:
1-й. Вулицею йшов чоловік. Добре!
2-й. Добре, та не дуже. Він у грязюку впав. Це погано!
1-й (або 3-й). Погано, та не дуже — грязюка була лікувальна. Він вилікував свій
радикуліт. Це добре!
2-й (або 4-й). Добре, та не дуже. Грязюка не відмилася, і він став схожим на негра. Це погано!
Також вихователь може запропонувати дітям спробувати розповісти знайому
казку, наприклад «Снігуронька».
1-й. Жили-були дід та баба. Це добре!
2-й. Добре, та не дуже — у них не було дітей. Це погано!
1-й. Погано, та не дуже. Вони зліпили дочку зі снігу. Це добре!
2-й. Добре, та не дуже — їй у печі жарко було. Це погано!
Гра «Подобається
- не подобається»
Матеріал: червоний олівець.
Хід гри
Дорослий показує олівець і запитує
в дітей, що їм у ньому подобається і що ні (що хотіли б залишити в ньому без
зміни і що змінити). Діти відповідають: «Подобається: він довгий, можна
користуватися, як лінійкою, міркою, указкою; дерев’яний — легкий, легко
точиться; червоний — можна малювати салют, квіти, помідор; гострий — можна
креслити тонкі лінії, малювати крапки. Не подобається: дерев’яний — легко
ламається, щоб його виготовити, треба багато дерев зрубати; довгий — не
поміщається в пенал, заважає в кишені; гострий — можна уколотися, поранитися
або ненавмисно зробити дірку на папері; червоний — малює тільки одним кольором,
не можна намалювати небо, дерево.
Після того, як діти навчаться без перешкод виявляти суперечливі
властивості, функції предмета, вихователь пропонує їм розв’язати виявлене
протиріччя: олівець має бути гострим, коли малює, і не має бути гострим, коли
малювання закінчено. Що можна придумати? Діти пропонують свої варіанти.
Повторюючи гру, можна запропонувати інший предмет або явище.
Гра «Хто на
світі найзліший?»
Матеріал: ілюстрації до казок.
Хід гри
Дорослий пропонує дітям
виявити у знайомих казках злих і підступних казкових героїв, знайти на столі
відповідну ілюстрацію, описати їх зовнішній вигляд, характер, спосіб життя,
звички, житло (у такий самий спосіб можна проаналізувати і позитивних героїв).
Потім діти спільно з вихователем з’ясовують, чи може існувати казка без таких
персонажів, яка їх роль у розвитку сюжету.
Гра «Дуже
шкідливі поради»
Хід гри
На початку гри вихователь
зачитує вірш Ребко П. «Я в калюжу не заходжу».
Порося в дворі ходило,
Верещало дуже.
Потім землю рило, рило
Та й лягло в калюжу.
На траву, за огорожу,
Вигнав його татко…
Я в калюжу не заходжу —
Я ж не поросятко!
Після цього вихователь разом з дітьми обговорює цей вірш, надаючи
можливість дітям посперечатися одне з одним про правильність даних рядків.
Далі вихователь може запропонувати дітям, наприклад, придумати незвичайний
спосіб чищення картоплі, прогулянки по калюжах, догляду за тваринами тощо.
Гра «Найкращі
слова»
Матеріал: ілюстрації до знайомих казок.
Хід гри
Дорослий пропонує дітям
виділити найдієвіші, значущі слова в казці. Це можуть бути як чарівні слова,
казкові примовляння, так і слова, що мають основне смислове навантаження.
Наприклад, роздуми героя про свої вчинки, які дозволяють йому не тільки оцінити
те, що відбувається, але і свою роль у цьому, тобто самовизначитися і здійснити
позитивні зміни в собі. Можна, наприклад, обговорити казку «Про рибака і
рибку», з’ясувати значущі слова в казці.
Гра «Навпаки»
Матеріал: ілюстрації до знайомих казок.
Хід гри
Дорослий разом з дітьми
вибирає будь-яку знайому казку і пояснює завдання: «Потрібно придумати головним
героям казки протилежні якості. Наприклад, казка «Червона Шапочка» зазвучить
абсолютно по-іншому — вовк у ній буде маленький (або добрий), а Червона Шапочка
велика (або зла), або Баба-Яга в казках раптом почне здійснювати хороші вчинки».
Далі діти вибирають на столі у вихователя будь-яку ілюстрацію до казки,
придумують і приписують героям протилежні якості і розповідають казку по-новому.
Гра
«Перетворення»
Матеріал: ілюстрації до різних казок,
дзеркало, папір, кольорові олівці.
Хід гри
Дорослий пропонує дітям
завдання: «Виберіть на столі картинку з будь-яким персонажем. Який він — добрий
чи злий? Чому. А хто вважає, що ці персонажі не злі (хто вважає Бабу-Ягу доброю
і ласкавою? Напевно, для Кощія Безсмертного вона дуже навіть добра жінка і
вірний друг), поставте себе на місце цього героя і розкажіть, що ви відчуваєте».
Також вихователь може запропонувати такі творчі завдання: показати, як
Баба-Яга (Червона Шапочка, Змій Горинич, Айболить, Бармалей та ін.) дивиться у
дзеркало (куштує улюблену або нелюбиму, знайому або незнайому страву;
вислуховує комплімент, похвалу або зауваження; латає одяг; дивиться вдалечінь;
сідає на стілець; приймає гостей) і що при цьому говорить, який у персонажа
настрій у цей момент, які почуття він переживає і як, у чому вони виражаються.
Наступного разу під час проведення гри можна запропонувати дитині
намалювати «листа» своєму улюбленому героєві.
Гра «Зоопарк»
Хід гри
Дорослий. Діти, сідайте, сьогодні
ми утворимо «коло добра».
Сьогодні ми з вами підемо в зоопарк. Хто з вас був у зоопарку? Пригадаймо,
яких тварин можна побачити в зоопарку (варіанти дітей). А зараз спробуйте відгадати,
яка тварина так кричить (ведмідь, вовк, слон, папуга та ін. — музичний керівник
програє різну музику.)
Нам час іти, а то зоопарк зачинеться. Я пропоную поїхати на конячках.
Сідлайте своїх конячок, поїхали! (Імітація під музичний супровід.) Цок-цок-цок.
Ось і зоопарк. І перше, що ми побачили,
— вольєра з папугами. Які вони яскраві, красиві, великі!
Один папуга побачив нас і почав кивати головою: «Здрастуйте, здрастуйте!»
Покажіть, як киває папуга (музичний супровід). Нахиляємо голову вперед, шия
напружена, а зараз нахиляємо управо, вліво. «Ось який я красивий!»
Папуга перестав кивати. «Я втомився, втомився!» — говорить він. Голову вперед
звісив, шийка розслаблена, голова бовтається як на мотузочці.
А ось клітка з леопардом. Він нікого не підпускає, кидається на загороди,
гарчить (музичний супровід). Кидається несподівано, різко.
А ось і озеро, у якому плавають прекрасні лебеді. Їхні рухи плавні,
неквапливі, граціозні. Уявіть, що наші руки — це крила. Змахнули плавно правим
крилом, лівим, тепер двома. Піднімаємо, опускаємо свої крила неквапливо,
плавно. Руки розслаблені (музичний супровід).
Поряд з озером вольєра з тюленями, вони вилізли з води на сушу. Які вони кумедні,
цікаво пересуваються. Спробуймо і ми (музичний супровід). Лягайте на живіт,
руки перед собою зігнуті в ліктях, просувайтеся вперед. Рухайтеся неспішно,
поволі. Тіло напружене. Важко тюленям пересуватися по суші.
Ось наші тюлені дісталися до води. Тепер можна відпочити: лягли на спину,
руки витягнули уздовж тіла. Перекочуємося з боку на бік, не поспішаючи. Вода
прохолодна, тюленям приємно. Тіло розслаблене.
Вставайте, нам треба йти далі. Сідайте на своїх конячок, щоб швидше
дістатися до вольєри з мавпами. Ось і вольєра з мавпами. Які вони пустотливі!
Стрибають, корчать пики. Покажіть веселих мавп. Ноги в них — як пружинки
(музичний супровід).
Застрибали мавпи, закрутилися навколо себе, то в один бік, то в інший. Закрутилися
і шльопнулися на підлогу, деяким навіть боляче.
— Ось такий чудовий зоопарк.
А зараз нам час повертатися назад. Попрощаймося з мешканцями зоопарку. До побачення!
Гра «Зоряні
чарівники»
Хід гри
Дорослий. Здрастуйте, діти! Сьогодні ми з вами пограємо в зоряних
чарівників. Це маленькі чоловічки, які рахують зорі. На головах у них великі
сині ковпаки. Покажімо, які вони великі. (Діти піднімають руки і тягнуть їх угору
під музичний супровід.) У них є підзорна труба. Покажіть, як вони дивляться в
неї на зорі. А на ковпачку, на самій його верхівці — яскрава, блискуча зірочка.
(Діти повертають голову вправо і вліво, ніби показуючи з усіх боків свою
красиву зірочку.) Усі побачили, яка в нас красива зірочка. А ще на них одягнені
довгі-довгі плащі. Діти, покажемо, які в нас довгі плащі. (Діти повертаються
вліво і вправо, нахиляються вниз, показують руками, які в них довгі, красиві
плащі.) А коли маленькі зоряні чарівники знаходять на небі маленьку зорю, вони
дуже радіють їй. Тоді вони встають у коло і танцюють свій улюблений танець.
(Діти встають у коло і танцюють, імпровізуючи.) А потім вони всі разом йдуть
дивитися на нову зірочку. Встають одне за одним і поволі йдуть зі свого
будиночка на спеціальний відкритий майданчик, але їм кортить швидше подивитися.
Хлоп (з кожним оплеском діти прискорюють крок), і зоряні чарівники пішли
швидше, хлоп — і ось вони майже побігли. Їм потрібно пробігти по хвилястій
доріжці. (Діти оббігають різні уявні перешкоди за направляючим тренером.) Ось
вони прибігли, заспокоїлися і вирішили поспати (діти показують, як вони
сплять).
— Ось такі ці зоряні чарівники. Вони сподобалися вам? У них дуже цікава
справа (музичний супровід на вибір музичного керівника).
Гра «Пташиний
двір»
Хід гри
Дорослий. Сьогодні ми вирушимо до казки X. К. Андерсена «Гидке каченя». А я,
Оле-Лукоє (надягає шапочку і розкриває парасольку), перенесу вас туди. Та
спершу я хочу запитати вас, які казки Х. К. Андерсена ви знаєте? Чи уважні ви,
діти? Куди повела мама-качка своїх діток після того, як вони вилупилися? Так,
вона привела їх на пташиний двір, щоб познайомити з усіма свійськими птицями,
які жили на цьому дворі. І ми вирушимо в подорож на пташиний двір казки Х. К.
Андерсена «Гидке каченя».
— Ставайте під мою чарівну парасольку, і ми опинимося на пташиному дворі
(розкриває парасольку, крутить її під музику).
Крібле-крабле-бум!
Ось ми і на пташиному дворі!
Першими ми зустріли гусаків. Гусаки почали шипіти, побачивши гидке каченя.
Шию витягли, плечі підвели, крила відвели назад і зашипіли — ш-ш-ш. Шия напружена, зляться гусаки. Крила-руки напружені,
відводять їх назад. Як розшипілися! Які злюки! (Діти зображують гусаків під
музичний супровід.)
Прогнали гусаки каченя і заспокоїлися. Почали вільно махати крилами, шия
пряма, не напружена, м’яка.
Тільки каченя втекло від гусаків, як щустрілося з пихатим, сердитим індиком.
Той від злості і пихатості надувся, голову відкинув назад і втягнув у плечі,
брови насупив, очі примружив і закричав — бал-бали-бали. (Діти зображують
індика.)
Затряс головою індик — бал-бали-бали, йди! Злякалося каченя і втекло.
Бідне каченя ще не схаменулося від нападу індика, як на нього налетів
півень. Півень почав бігати по двору, сильно розмахуючи крилами, і гучно
закричав — ку-ку-рі-ку! Трохи не заклював каченя!
Бідне каченя! Втікши від півня, воно побачило господарську кішку. Ах, як їй
хочеться з’їсти маленького каченяти!
Встала вона на свої м’які лапки, прогнула спинку, вся напружилася,
приготувалася до стрибка. (Діти зображують кішку.)
Потім нечутно почала підбиратися до каченяти, м’яко ступаючи на лапки.
Крадеться кішка тихо-тихо. Тільки хотіла схопити каченя, але тут прокинувся
старий сторожовий пес і голосно гавкнув — гав-гав-гав. Кішка злякалася і забралася на огорожу.
Зі ставка поверталися поважні тіточки-качки. Покажіть, як вони йдуть
поволі, перевалюючись — кря-кря-кря.
Втомилися від довгої дороги, сіли, крилами ззаду сперлися і ну лапками
дригати, розслабляти їх. Дригають лапками, побачили каченя і закричали: «Кря-кря-кря,
який потворний! Узагалі на нас не схожий!» Презирливо подивилися на каченя.
Це була остання надія каченяти. Воно втекло з двору і почало жити саме. (Діти
зображують нещасне каченя.) А в кінці казки каченя перетворилося на прекрасного
лебедя. (Діти зображують лебедя.)
Встаньте навколо озера. Опустіть у воду спочатку свою довгу шию, потім одне
крило, інше. Поплескайте крилами по воді. Ось які ми красиві лебеді! Покажіть,
як ви раді каченяті!
— Як прекрасні горді лебеді,
плавно рухаймо в хороводі (музичний супровід). Ставайте під чарівну парасольку.
Я перенесу вас до групи. (Музичний супровід за вибором музичного керівника.)
Гра «Магазин
іграшок»
Хід гри
Діти сидять по колу на стільцях.
Дорослий. Сьогодні ми підемо до магазину іграшок. Але спочатку спробуймо
вгадати, які улюблені іграшки є в кожного з нас, наприклад, у Катрусі? (Діти
називають іграшки, намагаючись відгадати улюблену іграшку кожного по черзі.)
Поки ми тут відгадуємо, магазин може зачинитися. Усі ми іграшкові машинки,
поспішимо до магазину іграшок, поки він відчинений. Поїхали! Швидше ходімо до
вітрини магазина, подивимося, хто там є? Усі стають за спинки своїх стільців,
обличчям у коло. (1–2 хв. Під музичний супровід.)
Першим ми бачимо кого, діти?
Руки з розкритими долонями приставимо до голови, як великі вуха, нахилимо
голову вліво і вправо, вперед, посміхаючись ніби у вітанні (діти зображають).
Хто це, діти? Правильно, Чебурашка. Що він хоче нам сказати? Здрастуйте
(вперед головою)! Ідіть до нас (назад вбік — вліво і вправо). Не хочете? (З одного
боку в інший.) Без вас нудно.
Поки дітей не було в магазині, продавець заснув. Він опустив голову на
груди, і вона в нього бовтається, як на мотузочці. Шийка розслаблена, голова
важка, ніяк не втримати: падає туди-сюди, ледве її піднімеш (діти зображають).
Витягнемо руки в сторони, прямі, рівні, напружені: «У-у-у». Що це?
Звичайно, літак! Полетіли! (Діти зображують.)
Пересуваймося вільно в усіх напрямках. (Педагог гудінням задає і змінює
темп: поволі, швидко, ще швидше.) Руки не рухаються, напружені, руки — залізні
крила. Ось які літаки є в магазині. Полетіли до себе на полицю: «У-у-у...»
Подивимося, на кого ми перетворимося зараз. Руки витягнемо вгору-вперед,
стулимо над головою півколом. Ми повітряні кульки.
Надуваймося більше і більше. Ось ми легшаємо, усе тіло легке, невагоме. Ось
нас здув вітерець, і ми злетіли! Летимо! Натикаємося на стільчики,
відштовхуємося одне від одного, від стіни, але тільки дуже легко, м’яко
підстрибуючи. Вітер нас закрутив, ми обертаємося і летимо. Опустилися на землю.
Сіли. (Діти зображують.)
— Ну, діти, нам час повертатися до групи. Попрощаймося з мешканцями
магазина іграшок. До наступної зустрічі! (Музичний супровід за вибором
музичного керівника.)
Гра «Гостинні квіти»
Хід гри
Діти об’єднуються
у дві однакові групи. Першій групі роздають картки із зображенням різних
квітів, другій — різних комах. За сигналом вихователя «Збирається дощ» діти
складають пару з квіточки й комашки. Пара складає невеличку сценку-діалог.
«Квітка» має сказати «комашці» кілька ввічливих слів, наприклад: «Я прикрию
тебе від дощу, напою солодким нектаром». «Комашка» має подякувати їй за
гостинність і пояснити, чим їй подобається ця квітка.
Дорослий може запропонувати дітям наводити казкові пояснення.
Гра «Розкажи про себе»
Хід гри
Діти уявляють
себе різними тваринами, птахами, рослинами. Кожна дитина має розповісти про те,
де вона мешкає, чим харчується, з ким товаришує, як би вона хотіла, щоб до неї
ставились люди.
Творче завдання «Дбайливий світ»
Хід вправи
Діти
об’єднуються у дві групи. Одній групі вихователь роздає картки, на яких
намальовано гриби, ягоди, квіти, рослини та дерева. Друга група — це люди.
Потім групи
першої групи від імен тих, хто їм дістався на картках, розповідає про те, як
вони дбають про людей. Наприклад, я (берізка) напуваю людину смачним березовим
соком; я (ромашка) лікую людину цілющим відваром зі своїх квітів; я (білий
гриб) годую людину смачною грибною юшкою тощо.
Діти другої
групи, у свою чергу, мають розповісти, як вони піклуються про тих лісових
мешканців, яких представляють діти першої групи. Скажімо, саджають ліс, годують
звірів та птахів, охороняють рідкісні рослини, осушують болота.
Гра «Я — мама»
Хід гри
Дорослий зображує яку-небудь тварину і говорить: «Я — мама гуска» (жабка,
лисичка, коза, кішка, собака, курка тощо). Діти мають разом із вихователем
перетворитися на маленьких гусенят, жабенят, лисенят — діточок своєї мами.
Гра «Пташка з
підбитим крильцем»
Хід гри
Одна дитина перетворюється на пташку, у якої нібито підбите крильце (дитина
показує, що засмучена). Дорослий пропонує дітям пожаліти нещасну пташку,
говорячи при цьому: «маленька, хороша пташка».
Гра «Веселе і
сумне порося»
Хід гри
Дорослий просить дітей перетворитися на маленьких поросят, а потім
зобразити, нібито грають, вони засмучені, вони веселі.
Гра «Хто як
веселиться»
Хід гри
Дорослий розповідає дітям про те, що коли веселяться діти, вони сміються,
собачки — весело гавкають, поросята — весело хрюкають, кошенята — весело
нявкають. А діти в цей час усі разом зображують, як саме це відбувається.
Гра «Чарівні
стільці»
Хід гри
Дорослий ставить посеред групової кімнати два стільчики і говорить дітям:
«Ось, діти, чарівні стільчики. Ви можете сісти на перший стільчик, але коли ви
на нього сядете, ви перетворитеся на страшного і злого сірого вовка. А коли
сядете на другий чарівний стільчик, перетворитеся на веселе цуценя. По черзі сідайте
спочатку на перший, а потім на другий стільчик».
Гра «Відгадай
почуття»
Хід гри
Дорослий показує дітям картинки із зображенням радості, страху, гніву,
образи, провини, заздрості, здивування. Діти мають відгадати, які почуття
зображені на картинках, а потім самі зобразити їх.
Гра «Ось так я
люблю»
Хід гри
Дорослий говорить дітям про те, що коли любиш людину, можна їй показати це,
обійнявши її, погладити. Потім діти об’єднуються в пари, у яких одна дитина
перетворюється на маму, а друга — на її доньку чи сина, і вони зображують, як
вони люблять одне одного. Потім діти міняються ролями.
Гра-психогімнастика
«Квіточки»
Хід гри
Діти перетворюються на квіти. Коли дорослий говорить: «Настав вечір, квітки
закриваються і засинають», діти кладуть руки на голівки, присідають і опускають
голівки на коліна. Коли вихователь говорить: «А ось вже і ранок, квіточки прокинулись
і потяглися до сонечка», діти піднімають голівки, піднімаються на ноги і
тягнуть ручки вгору. Гра повторюється кілька разів.
Гра «Танок
дружби»
Хід гриДіти стають у коло і беруть одне
одного за руки. Потім вони починають рухатися по колу, спочатку повільно, потім
пришвидшуючись, потім знову повільніше і зупиняються.
Гра «Стихія природи»
Хід гри
Діти піднімають руки вгору і за сигналом вихователя зображують спочатку
вітерець, потім вітер, а потім ураган. Після цього вихователь обговорює з
дітьми, які почуття в них виникали під час кожного зображення.
Гра «Акули — рибки»
Хід гри
Діти об’єднуються у дві групи — група акул і група рибок. Посеред групової
кімнати кладуть мотузку. «Акули» стають з одного боку мотузки і показують зуби,
клацають ними, а «Риби» з другого боку зображують страх. Потім діти міняються
ролями.
Гра «Ми маленькі
черепашки»
Хід гри
Діти зображують маленьких черепашок, об’єднавшись у дві групи. Проводиться
змагання, у якому потрібно доповзти до протилежної стіни найбільш повільно.
Гра «Миємо скло»
Хід гри
Діти, повторюючи за вихователем, зображують, як вони миють вікна, самих
себе, інших дітей. Гра супроводжується бурхливою емоцією радості.
Гра «Від морозу
я змінююся»
Хід гри
Діти перетворюються на маленьку краплинку (створюють півколо руками), потім
вихователь говорить про те, що вдарив мороз і краплинки перетворилися на
льодинки (руки дітей дуже напружені), а потім стало прохолодніше і пішов сніжок
(діти розводять руки в сторони і тримають їх повільно і легко).
Гра «Сумна
тітонька Ніч»
Хід гри
Дорослий розповідає дітям про тітоньку Ніч, яка була дуже сумною, бо в неї
не було друзів. Уночі всі сплять, тому і подружитися ні з ким. Потім пропонує
дітям по черзі перетворитися на тітоньку Ніч (на дітей одягає темну тканину). Дітям
у цій ролі потрібно попросити інших дітей подружитися з ними. Оскільки тітонька
Ніч не вміє розмовляти словами, вона має все пояснити за допомогою звуків і
рухів. Після цього решта дітей за бажанням погоджуються подружитися з нею.
Гра «Я радію»
Хід гри
Вихователь
пропонує дітям намалювати яку-небудь радісну ситуацію зі свого життя.
Гра «Мій
настрій»
Хід гри
Діти стають у коло одне за одним і за допомогою рук зображують на спині
дітей, які стоять попереду, спочатку спокійний настрій, потім збудження. Гра
повторюється декілька разів.
Гра «Танок
почуттів»
Хід гри
Діти становляться обличчям у коло. Вихователь пропонує їм за допомогою
рухів зобразити різні почуття: радість, злість, страх, сором, огиду, здивування
тощо.
Вправа «Вулкан»
Хід вправи
Діти становляться в коло, посеред якого одна дитина присідає (вулкан).
«Вулкан» спить, а потім повільно піднімається і поступово прокидається, що
супроводжується поступово зростаючим гулом самої дитини і тих дітей, які стоять
у колі. Коли діти починають гудіти найголосніше, «вулкан» різко підскакує,
піднімає руки догори, нібито викидає все зайве. Після виконання завдання
вихователь запитує в дітей: «Що вони викинули?» (це можуть бути непотрібні
почуття, роздуми тощо).